Рух штучних супутників і автоматичних міжпланетних станцій

Дізнаємось

Фізичні умови виходу на орбіту: чому супутники не падають на Землю і яка роль доцентрової сили, що забезпечується гравітацією.Класифікація космічних швидкостей:
Перша швидкість для колової орбіти.
Друга швидкість для подолання земного тяжіння.
Третя та четверта: теоретичні межі для виходу за межі Сонячної системи та Галактики.Типи орбіт: чим відрізняється низька навколоземна орбіта від геостаціонарної (на якій «висять» супутники зв’язку).Призначення АМС: як автоматичні станції (наприклад, Voyager, Perseverance) передають дані з інших планет і які джерела енергії вони використовують (сонячні панелі або РІТЕГи).Історія та персоналії: роль української наукової школи у розрахунках траєкторій польотів до Місяця та Марса.

Навчимось

Проводити розрахунки: обчислювати першу космічну швидкість для різних небесних тіл (Місяця, Марса), використовуючи їхню масу та радіус.Аналізувати залежності: розуміти, як період обертання супутника залежить від його висоти над поверхнею (згідно з третім законом Кеплера).Працювати з даними: інтерпретувати телеметричну інформацію або дані з онлайн-трекерів супутників (наприклад, відстеження МКС у реальному часі).Оцінювати технічні виклики: розуміти труднощі передачі сигналу на великі відстані та затримку в часі при керуванні марсоходами.Використовувати ПЗ: моделювати рух тіл у гравітаційному полі за допомогою віртуальних лабораторій або написання простих скриптів (наприклад, на Python) для візуалізації орбіт

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів